середу, 24 квітня 2024 р.

 До Міжнародного дня землі бібліотека пропонує книгу Аліси Гаврильченко „Почути „Асканію-Нову”.

Наприкінці ХІХ століття барон Фальц-Фейн заснував на півдні України заповідник «Асканія-Нова». Невдовзі настали буремні часи: зміни влади, розгул банд у степах, непевність. Саме тоді дівчинка Стефа вирушає в Асканію разом із батьком-біологом — і опиняється у вирі подій. Ця книжка — про захопливі пригоди посеред унікальної флори й фауни на складному історичному тлі. Та насамперед — про зближення з природою, пізнання себе й рідних і про те, як із неприйняття народжується віддана дружба.

Унікальність видання – це складові, що допомагають дорослим знайти правильні слова для обговорення психологічних моментів з дітьми та глибшого розуміння історичного контексту.

вівторок, 23 квітня 2024 р.

 Бібліотека пропонує книгу Жоеля Діккера „Книга Балтиморів”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

«Книга Балтиморів» — родинна сага з детективним сюжетом, історією великої любові і Драми. Це психологічний роман, у якому відомий письменник Маркус Ґольдман (герой бестселера Жоеля Діккера «Правда про справу Гаррі Квеберта») розгадує таємниці трьох поколінь своєї родини і пише нову книжку.

Розв'язка історії Балтиморських і Монклерівських Ґольдманів відома — жахлива Драма, що зруйнувала не одне життя. Проте, чим вона була — випадковим поворотом долі чи логічним фіналом низки секретів, протистоянь, незреалізованих амбіцій, конкуренції та боротьби за визнання і любов, які десятиліттями приховувалися в сім'ї Ґольдманів? І чи було кохання Маркусового життя, яке він знову зустрів через вісім років після трагедії, кульмінацією в цій Драмі чи другорядним тлом?

понеділок, 22 квітня 2024 р.

 Сьогодні, 22 квітня, світ відзначає Міжнародний день Землі. 

Це день, коли людство зосереджує увагу на гострих проблемах навколишнього середовища та вживає заходів для їх вирішення. По всьому світу люди висаджують дерева, прибирають парки, сквери та водойми.

У відділі художньої літератури ви можете ознайомитись з книжками, герої яких шукають вирішення цих проблем. 




середу, 17 квітня 2024 р.

  Ми відкриваємо 17-й сезон засідань клубу літературних дебютів „Нові імена”, який , здається, заперечує відомий вислів: «Коли говорять гармати, музи мовчать». Сучасні творчі особистості  цікаві тим, що активно осмислюють і нинішній тривожний світ, і своє місце в ньому.

Перша дебютантка, Олександра Янчишин - 14-річна дівчинка з маленького містечка під назвою Чоп. Навчається у Чопський ЗЗСО І-ІІІ ступенів номер 1 у восьмому класі. Всі шкільні роки є відмінницею та активісткою. Окрім навчання у школі займається вокалом, грою на фортепіано, айкідо та вивченням іноземних мов. Вже кілька років пише коротку прозу та бере участь в літературних конкурсах для учнів. У світ поезії прийшла нещодавно, першого вірша представила на уроці літератури у віці 12-ти років, з того часу намагається писати принаймні по віршу на місяць.

Друга дебютантка, Наталія Фогел - народилась і проживає в селі Оноківці Ужгородського району. За освітою соціолог, соціальний працівник, психолог, бухгалтер. Мама чудової дорослої донечки, яка є одночасно і головним критиком, і підтримкою. Пропрацювавши з фінансами більше 15 років, вирішила змінити сферу діяльності і зараз працює з дітками, займається громадською діяльністю та волонтерством. Жартує, що поезія для неї - це перехід від світу чисел і матерій до світу літер та духовності. Вірші складає, відколи себе памʼятає. Каже, що швидше навчилась римувати, ніж говорити.  В поезії значне місце займає філософська лірика, адже навіть любовна чи патріотична переплітається з роздумами. Власних збірок не має. Друкувалась в спільних збірках та альманахах, для частини з яких була дизайнером обкладинки. Є адміном літературної групи в мережі Фейсбук. Організатор IV Всеукраїнського музично-поетичного бранчу «Файтове божоле», що відбувся в Ужгороді в жовтні 2023 року. Членкиня 2 творчих громадських організацій, одна з яких видає альманахи та займається популяризацією української літератури та культури, а інша - творчим розвитком дітей та дорослих, організацією спільноти креативних майстрів та підтримкою ЗСУ.

Третій нашій дебютантці, Олені Прібитковій, життя ніколи не давало можливості сумувати та байдикувати.

Географія її життєвих шляхів досить широка. Народилася в місті Лева, дорослішала, навчалася та проходила особисте становлення в центрі України, потім знову Львів, і нарешті славетний Харків. Професійна діяльність теж вражає різноманіттям. В роки юності — робота в сфері медицини, далі служба в органах внутрішніх справ. Після звільнення зі служби в ОВС в званні підполковника міліції — адвокатська діяльність. 

вівторок, 16 квітня 2024 р.

 Щороку 15 квітня світ відзначає одразу два свята – Всесвітній день мистецтва та Міжнародний день культури. Вони нерозривно пов'язані між собою, адже культурна спадщина – це фізична пам'ять нації, її сукупний образ, історичний доказ її існування. З цієї нагоди бібліотека пропонує книгу Віри Агеєвої „Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку XX століття”.

Гуляючи Києвом, легко впізнати численні локації, описані в поемах і романах початку ХХ століття. Десь змінилися номери помешкань, по-новому пофарбовані фасади, іноді інші назви вулиць, але якщо придивитися, то можна уявити, як у «Льоху мистецтв» на Городецького сиділи за одним столом Тичина й Курбас, трохи далі, в кабінеті Підмогильного, збирався чи не весь мистецький Київ, а в підвалі готелю «Континенталь» зустрічалися за кавою непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні «марсіани», і в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев’ятка.

Нова книжка Віри Агеєвої — це мандрівка літературним Києвом початку ХХ століття. Авторка покаже Київ очима авангардних художників, бунтівних емансипанток, богемних поетів, Київ, у якому жили й творили, попри все, що відбувалося довкола, Київ, який вистояв, уберігши свою історію та майбуття.

 Бібліотека пропонує книгу Філіпа Лабро „Ці люди...”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

«Ці люди...» – новий роман Філіпа Лабро. Автор визнає, що назва роману свідчить про амбітність проекту, наближаючи його до «Людської комедії». В романі найновіші реалії життя Франції і США переповідано вишуканим стилем класичного роману. У світі цих людей забагато відвертого бруду й лицемірства, але шляхетність головних героїв не дає перетворити «людську комедію» на трагедію. У романі три головних герої – американська сирота-підліток, яка зазнала багато несправедливості у світі дорослих; метр французького телебачення, який втратив віру в порядність людей і не може змиритися з невідворотністю власного старіння; молода французька жінка, яка переживає особисту драму. Який дивний збіг обставин міг перетнути життєві шляхи цих трьох людей і допомогти їм подолати випробування долі?

Філіп Лабро — французький письменник, журналіст і кінорежисер.

понеділок, 15 квітня 2024 р.

 Бібліотека пропонує книгу Ернса Юнгера „В сталевих грозах”, яка є дуже актуальною в нашому сьогоденні.

Найвідоміша книга Ернста Юнґера "В сталевих грозах" ("In Stahlge-wittern"), яка має підзаголовок "Зі щоденника командира ударної групи", була вперше опублікована 1920 році коштом автора й упродовж кількох років стала бестселером. Це, можливо, найдокладніша, найправдивіша, найважливіша книга про Першу світову війну. Форма щоденника виявилася при цьому адекватним засобом передачі фронтових вражень: регулярні й точні, хоча й фрагментарні нотатки утворюють врешті-решт багатоманітну й вражаючу воєнну мозаїку, яка не могла б бути переконливішою.

Ернст Юнґер (1895-1998) був видатним німецьким письменником, оповідачем, публіцистом і есеїстом. Він також був бойовим офіцером і активним учасником обох світових воєн.

Він також був майстром стилю, пишучи чітку і кришталево ясну прозу з точністю формулювань і холодним відстороненням від описуваного. Його творчість в останні роки також займалася метафізичними питаннями, попереджаючи про загрозу збереження індивідуальності, яку несуть авторитарні і технократичні моделі розвитку суспільства.