Особливості розвитку шкільництва національних меншин у Закарпатській області

Л.Гульпа , П.Петрище, Ужгород, Україна

Визнання освіти пріорітетною сферою духовного і культурного розвитку як власне соціального, економічного та етнополітичного – це є реальність, яку не можна ігнорувати. Завдання освіти – виховати справжнього фахівця, здатного в майбутньому гідно конкурувати на ринку праці, спроможного діяти в складних і нестандартних умовах ринковї економіки. А для цього необхідно перебудувати зміст і методику навчання так, „щоб навчені фахівці не лише знали факти, але і виявляли творчий підхід до використання наукової і технологічної інформації".1

Ці загальнодержавні пріоритети освіти, коли вона „основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави…"2 повинні стати надбаннам усіх верств населення нашої держави, як українців, так й інших національностей, які проживають на території України.

Наша держава гарантує кожному громадянину України рівні можливості для отримання будь-якої рівневої освіти, в т.ч. і для представників національних меншин. Ці права гарантуються як міжнародними нормативними документами, так і Конституцією України в статті 11 якої, зокрема, записано: "Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної, та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.3

У 1992 році в Україні прийнято Закон „Про національні меншини в Україні", згідно якого кожна національна меншина користується правом спілкування на рідній мові, на „навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах…"4

Для людей різних націй і національностей першим і найважливішим засобом спілкування та пізнання навколишнього середовища є її рідна мова. А знання мови державної, поряд з вивченням інших світових мов, відкриває для них додаткові можливості для участі в розбудові України. Організаторам освіти, навчальним закладам необхідно прагнути до того, щоб так організувати цей процес і так спрямувати його у правильне русло, щоб була забезпечена узгодженість і гармонійність цілей. Зміст навчання, дизайн навчального закладу, позакласна робота, зв’язки з етнічним середовищем мають сприяти покращенню рівня навчально-виховного процесу в школі.

Це розуміють і сприймають всі національні меншини, які проживають на території Закарпаття. А їх, згідно останнього перепису (1989 р.) понад 70. Кожна з них має право на власне самовираження та задоволення своїх культурно-освітніх запитів. А загалом державна освіта має виходити з відчуття спільності націй, до якої належать всі. Адже ми повинні виховати в кожного учня, в т.ч. і в школі національних меншин, почуття поваги до Конституції України, до держави, до інших громадян та до носіїв будь-якої мови.

Навчання та виховання учнів у школах національних меншин має свої особливості та закономірності розвитку. Взаємозв’язок та взаємовідношення рідної мови та державної в умовах білінгвізму та трилінгвізму (саме це характерне для шкіл національних меншин області ) –питання, яке вимагає від лінгвістів детального вивчення. Адже процес засвоєння рідної мови, державної та іноземної досить важкий з точки зору психології. У даному випадку важливо, щоб був знайдений відповідний психолінгвістичний підхід до методики викладання державної та іноземної мов, як предметів, що мають свою специфіку у школах з мовами навчання національних меншин.

З метою задоволення найширших освітніх запитів шкіл національних меншин при Закарпатському обласному управлінні освіти створено відділ навчальних закладів національних меншин.

Метою діяльності відділу є задоволення найширших освітніх запитів шкіл національних меншин, аналіз тенденцій збереження та розвитку їх мережі, підтримки їх дієвого функціонування. В основні завдання відділу входять і питання контролю за роботою навчальних закладів національних меншин, узагальнення роботи відділів освіти з питань кадрового забезпечення цих закладів, прогнозування потреби в них, а також координація діяльності всіх закладів освіти національних меншин.

Доцільність створення вищезгаданого відділу є випраданою в часі і потребі. Адже на даний час в області є 127 шкіл з мовами навчання національних меншин, в т.ч. 65 з угорською мовою навчання, 3 – з російською, 11 – з румунською, 29 – з українсько-угорською, 1 – з російсько-угорською, 14 – з російсько-українською, 2 – з російсько-румунською, 2 – з українсько-словацькою. Загалом в школах національних меншин навчається 30099 учнів. Крім цього 9375 учнів вивчають угорську мову факультативно, 95 – словацьку, 45 – німецьку.

Відрадним є той факт, що зростанню шкіл національних меншин в області сприяють як державні органи влади, так і громадські організації та культурні товариства.

Найбільшу питому вагу серед шкіл національних меншин в області займають школи з угорською мовою навчання. Це і не дивно, адже угорська національна меншина становить 12,5% від всього населення області і є другою за чисельністю національністю в краї. „І той факт, що понад 97% всіх угорців-закарпатців зберегли свою рідну мову, є дуже суттєвим в історичному, політологічному, культурному й психологічному плані. Дослідники відзначають, що жодна з багаточисельних націй , які проживають на Україні, не показала такої стійкої орієнтації на рідну мову, як угорці й кримські татари.5

Найбільше угорців проживає на території Берегівського району, де і зосереджена найбільша кількість угорськомовних навчальних закладів (26 з угорською мовою навчання та 15 – з двома та трьома мовами навчання). Якщо в 1997/1998 н.р. в районі був 401 клас з угорською мовою навчання,а в них учнів – 7219, то в 1998/1999 н.р. їх кількість суттєво зросла і становила вже 436 класів з кількістю учнів – 8465. На сьогодні в угорськомовних школах навчається біля 10,5% дітей від загальної кількості школоповинних.

Вивчення рідної мови, державної, а також іноземної розпочинається вже у дошкільних закладах. Відрадно й те, що кількість закладів з угорською мовою виховання починаючи з 90-х років поступово збільшується.

На сьогодні в області є 65 дошкільних закладів з угорською мовою виховання. В 100 групах виховується 1815 дітей, які крім рідної мови вивчають і державну. У багатьох групах введено і вивчення іноземної мови, в основному, англійської. Крім того, в області є 13 дитячих садків з українсько-угорською, 1 – російсько-угорською та 1 з українсько-угорсько-румунською мовами виховання. На жаль, за останні роки багато дошкільних закладів були закриті із-за важкого економічного становища. Їх відродження почалося з 1 вересня 1999 року, коли згідно доручення голови Закарпатської облдержадміністрації зобов’язано всіх керівників райдержадміністрацій взяти під особистий контроль утримання та забезпечення продуктами харчування всіх наявних у районі дошкільних закладів. Крім того, в області відкрито один ліцей з угорською мовою навчання в с.Яноші Берегівського району та одну гімназію в м.Берегово. В них навчається 424 учні. А в трьох приватних ліцеях області з угорською мовою навчання (Нодьбережській, Пийтерфолвській та Великодобронській) навчається 229 учнів.

Навчання рідною мовою здійснюється і в професійно-технічному училищі №11 м.Берегово, де в 7 групах навчаються і отримують спеціальність 168 учнів. Групи з угорською мовою навчання відкриті при Мукачівському педагогічному училищі (121 студент), Берегівському медичному училищі ( 110 студентів ), Ужгородському училищу культури ( 45 студентів ), Мукачівському державному аграрному технікумі ( 79 студентів ).

При УжДУ працює кафедра угорської мови і літератури, яка здійснює випуск філологів, викладачів угорської мови та літератури для шкіл Закарпаття. З дня відкриття угорського відділення (1963 рік ) випущено 620 кваліфікованих спеціалістів, які навчалися на денній та заочній формах.

У вересні 1994 року в м. Берегово відкрито педагогічний інститут, який до 1996 року був філіалом Ніредьгазського педінституту. Зараз це самостійний вуз - Закарпатський угорськомовний педагогічний інститут, у якому навчається 114 студентів.

Незважаючи на позитивні зрушення в плані забезпечення освітніх запитів угорців є питання, які чекають на своє вирішення в майбутньому. Це перш за все кадрове забезпечення цих шкіл вчителями української мови та іноземної. Гостро стоїть питання забезпечення цих шкіл належним чином підручниками. На даний час ці навчальні заклади тільки частково забезпечені педагогічними кадрами. Не вистачає вчителів української мови і літератури. Тільки 50 відсотків вчителів є фахівцями. Інша половина – це вчителі російської мови та літератури, які пройшли перепідготовку.

Особливо гостро стоїть дане питання в сільських школах, де питома вага спеціалістів даного фаху дуже низька. В цих закладах особливо 1-11 ступеня, українську мову та літературу часто викладають інші фахові спеціалісти, які володіють державною мовою. Тому на сьогодні нагальною є потреба підготовки спеціалістів з викладання державної мови угорськомовних шкіл у вузах України, зокрема при Ужгородському Державному Університеті. Сподіваємося, що в наступному році буде відкрита спеціальність з підготовки філологів, вчителів української мови та літератури для угорськомовних навчальних закладів в одному з вузів Закарпаття.

Питома вага румун в структурі населення Закарпаття складає 2,3% (29,5 тис.). Найбільша кількість румун проживає в сільських місцевостях Тячівського та Рахівського районів. В області є 11 шкіл з румунською мовою навчання та 2 двомовні школи з російско-румунською мовами навчання. В даних закладах навчається 4610 учнів. Ці школи на сьогодні повністю укомплектовані педагогічними кадрами (місцевими) з вищою та середньою спеціальною освітою. Підготовкою кадрів для цих шкіл займається кафедра румунської мови та літератури при УжДУ, а також, починаючи з 1990 року, педагогічні кадри для цих шкіл готує й сусідня Румунія.

Румуномовні школи області краще, ніж угорськомовні школи забезпечені підручниками та навчально-методичною літературою, хоч і в цих школах відсутній ряд підручників, які найближчим часом мають бути випущені Міністерствоми освіти.

Словаки в Україні компактно проживають в Ужгородському, Перечинському, В.Березнянському та Свалявському районах. Вони складають 0,6% від загального населення краю.

Для задоволення освітніх запитів словаків в Україні при Сторожницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів відкрито класи зі словацькою мовою навчання. Набір учнів у ці класи проводиться вже 7-й рік. Нині тут від 1-го по 7-ий клас навчається 31 учень. В 1997 році при Ужгородській АЗОШ №2 відкрито перший клас зі словацькою мовою навчання. На даний час в трьох класах навчається 40 учнів. При Ужгородському дитячому садку №15 створено групу з вивчення словацької мови. В усіх інших населених пунктах, де компактно проживають словаки, учні мають можливість вивчати словацьку мову факультативно.

У травні 1998 року Міністерство освіти України та Міністерство шкільництва Словацької республіки підписали Протокол про співробітництво та обміни в галузі освіти на 1998/2000 роки. В ньому обумовлено роль кожної сторони в питаннях забезпечення освітніх запитів словаків в Україні та українців у Словаччині.

Для забезпечення якісного навчання учнів у класах зі словацькою мовою навчання в АЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 м.Ужгорода та Сторожницької ЗОШ І-ІІІ ступенів запрошені вчителі зі Словакії. Термін дії контракту з цими вчителями продовжено на період до 2000 року. У вищезгаданих школах ведеться велика робота з пропаганди словацької мови і літератури на позакласних та позашкільних заходах.. Поглибленому вивченню словацької мови сприяють також щорічні табори відпочинку з вивчення даної мови у Словаччині, в які направляються учні зі словацьких сімей Закарпатття (щорічно 60 учнів).

Позитивно вирішуються і питання підготовки педагогічних кадрів для шкіл зі словацькою мовою навчання. Так, при УжДУ, в 1996 році відкрито кафедру словацької мови та літератури . В цьому році був перший випуск.. В даний час на цьому відділенні навчається 35 студентів. Найтісніші зв’язки кафедра підтримує з Пряшівським та Тирнавським університетами.

Вищезгадані заклади та університет у Банській-Бистриці приймають студентів УжДУ на включене навчання, проходження ознайомчих та інших педагогічних практик.

Братіславський університет щороку приймає на стажування викладачів кафедри.

Діти зі словацьких родин Закарпаття мають можливість навчатися у вузах Словаччини. З цією метою урядом Словаччини виділяється 5-10 стипендій для словаків нашої області. Нині у вищих учбових закладах Словаччини навчаються 35 молодих людей з нашого краю.

В школах області також працюють групи з вивчення інших національних мов . Зокрема, ромської, німецької, польської, вірменської, а також відкриті недільні школи.

З метою як найшвидшого вирішення освітніх проблем всіх шкіл національних меншин при управлінні освіти створено Центр координації освітньої діяльності шкіл національних меншин, що має дорадчо-консультативні повноваження. Основна мета Центру полягає в координації зусиль усіх зацікавлених сторін у задоволенні найширших освітньо-культурних потреб національних меншин області.

Національна самосвідомість та самобутність кожної національної меншини має бути невід’ємною часткою загальнодержавної . Адже знання рідної мови це шлях до історії народу, його буття, ментальності та характеру. А знання мови державної для кожної національної меншини – це можливість самоутвердження, пізнання культури та історії держави України, як казав видатний український філософ і педагог Григорій Сковорода: „ Кожен повинен пізнати свій народ і в народі пізнати себе… Якщо ти українець, будь ним. Якщо ти поляк, то будь ним. Ти німець ? Будь ним. Ти француз ? Будь французом. Все добре на своєму місці і своєю мірою, і все прекрасне, що чисте, прородне, тобто непідробне".6

Ми тільки коротко охарактеризували найсуттєвіші аспекти розвитку шкільництва на Закарпатті, розуміючи, що це глибокий і багатогранний процес, який не раз привертав і ще буде привертати увагу науковців- дослідників цього питання.

Список використаної літератури:

1 Освіта України у перехідний період. Суспільство і держава: діалог для розвитку освіти. – Київ, 1997 – с.83 .
2 Закон України „Про освіту". – Київ, 1996 – с.36 .
3 Конституція України. Київ, 1996, с.6.
4 Закон України „Про національні меншини", Київ,1992.
5 Лизанець П.М. Угорська національна меншина на Закарпатті. – Ужгород, 1998. – с.22.
6 Цитую за Куля Федір. Німецькі школи на Закарпатті. – Ужгород . 1998. –с. 4.