Про роль Канева, Southborough та Віру Річ
Віра Річ
У Британсько-українських взаєминах відбулася ще одна символічна подія, пов'язана з Каневом - містом, яке завжди асоціюватиметься з Тарасом Шевченком. Асоціація двох міст-побратимів, Канева та Southborough (SAKA), відкрила новий англомовний вебсайт, який вперше таким обсягом розкриває для англомовного світу інформацію про українське місто.
Минулого місяця у Каневі відбулося перепоховання останків видатної англійської перекладачки Тараса Шевченка Віри Річ - події унікальної і досі не оціненої за своїм значенням. Авторка сотні статей про українську літературу в англомовних журналах, Віра зi студентських років була закохана в літературу українців та білорусів. Незадовго до своєї смерті 20 грудня 2009 року вона заповіла, щоби її прах поховали в Каневі поруч із Тарасом Шевченком, і призначила виконавцем своєї волі в Україні літературознавця та перекладача Дмитра Дроздовського. Як написав «Український Тиждень»:
«І за радянських часів, і за часів незалежності були випадки, коли людей за їхнім заповітом ховали поблизу Шевченка. Але фактичне поховання через тривалий час після смерті праху, за заповітом, у Каневі відбулося вдруге, починаючи від 22 травня 1861 року, коли було перепоховано українського поета».
Безумовно, Віра Річ усвідомлювала глибокий символізм її заповіту, яким вона долучилася до творення образу Канева не лише як української духовної Мекки, але й визнаного у світі центру вшанування творця сучасної української нації Тараса Шевченка. Знавець давніх германських мов і міфології, перекладачка ніби жила поза часовим виміром, і саме тому так добре вжилася у місію Шевченка, яку обрала продовжити навіть після своєї смерті.
За життя Віру Річ було часом нелегко зрозуміти через її манеру спілкування, так ніби часові межі для неї не існували. Якось після чергової річної лекції з україністики в Оксфорді, вона заявила присутнім студентам, що є англійською патріоткою, якщо під «англійським» розуміти період до Вільгельма Завойовника (1066). Хто не знав Віру, міг би подумати, що вона жартує, адже як можна бути патріотом народності англосаксів перед норманським завоюванням? Для Віри в цьому не було жодної суперечності.
Можливо, все своє життя вона підтримувала представників двох давніх народів Європи - білорусів та українців, які залишилися бездержавними, бо вбачала тут аналогією з англосаксами? Хто зна, можливо, Віра Річ відійшла у вічність, залишаючись співцем двох «поневолених народів» - англійського та українського? Дослідникам її творчості залишається багато тем для роздумів. Слід сподіватися, що новий вебсайт міст-побратимів стане новою ланкою до пізнання англійцями та українцями своїх коренів.